На думку КСУ, довічне позбавлення волі особи без подальшої можливості її звільнення означає зрівняння терміну довічного позбавлення волі з позбавленням волі до завершення природного життя людини, а отже, заперечує не тільки меті покарання, але і самій сутності людської гідності.

Конституційний суд України вимагає від Верховної Ради дозволити довічно засудженим виходити на свободу.

«Конституційний Суд визнав неконституційною частину 1 статті 81 та частина 1 статті 82 Кримінального кодексу України в частині неможливості звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м’яким для осіб, засуджених до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі», – йдеться у повідомленні.

Згідно з рішенням КСУ, довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання не суперечить букві Конституції, але у випадку, якщо засудженому гарантовано право на дострокове звільнення від відбування такого покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням.

Довічне позбавлення волі особи без подальшої можливості його звільнення (як написано в статтях ККУ, – прим. ред.) означає зрівняння терміну довічного позбавлення волі з позбавленням волі до завершення природного життя людини, а отже, заперечує не тільки меті покарання, але і самій сутності людської гідності. Таким чином КСУ зобов’язує Верховну Раду «невідкладно привести положення Кримінального кодексу України у відповідність з Конституцією України та цього Рішення».